кружити
КРУЖИ́ТИ, кружу́, кру́жиш, недок.
Те саме, що кружля́ти 1–4, 7, 8.
Кружив навколо Півня і намагався застигнути його зненацька і щосили вдарити. Та дядько був прудкіший (Ю. Логвин);
Не дурно, що вість про приготування нового повстання незвичайно жваво кружила між людом (М. Грушевський);
Вгорі тепер шум збільшився, зривались гострі й дужі хвилі, зачіпали верхів'я і з усіх сил кружили ними, вириваючи глибокі ями в зелі корон (М. Івченко);
Цілий вечір Цвітанка почувала себе щасливою. Міцні гарячі руки Києві легко кружили її в танці (В. Малик);
Гайворони метушаться, то осторонь присядуть, то зірвуться кружити, як вихрова мряковина, пронизливо крячучи (В. Барка);
Мені здається, що в моїх жилах кружить кров швидше, а думки стали гнучкіші (О. Кобилянська);
Перед паном стояла гальба пива; між селянами кружили дві квартові фляшки горілки; чарки і фляшки йшли з рук до рук (І. Франко).
Значення в інших словниках
- кружити — кружи́ти дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
- кружити — кружу, кружиш, недок., розм., рідко. Те саме, що кружляти 1), 2), 4). Великий тлумачний словник сучасної мови
- кружити — Кодувати, поколувати, виколовувати, виколувати, повиколовувати, закопувати, зіколовувати, зіколувати, позіколовувати, обколовувати, обколувати, пообколовувати, сколовувати, сколувати, посколовувати, колесувати, поколесувати, сколесовувати, сколесувати, посколесовувати, див. окружати Словник чужослів Павло Штепа
- кружити — КРУЖЛЯ́ТИ (рухатися, описуючи кола), КОЛУВА́ТИ, КРУЖА́ТИ розм., КРУЖЕЛЯ́ТИ (КРУЖЕНЯ́ТИ) розм., КРУЖИ́ТИ розм., КРУЖИ́ТИСЯ розм., КРУГЛЯ́ТИ діал.; КРУТИ́ТИСЯ, ЗВИВА́ТИСЯ (перев. літаючи); КОЛЕСУВА́ТИ розм., КОЛЕСИ́ТИ розм. Словник синонімів української мови
- кружити — КРУЖИ́ТИ, кружу́, кру́жиш, недок., розм., рідко. Те саме, що кружля́ти 1, 2, 4. Тухольські молодці з криком, мов ворони, пружили довкола становища ворогів (Фр., VI, 1951, 134); Над лугами ворон кружить (Мал., Звенигора, 1959, 255). Словник української мови в 11 томах