1. Словник української мови у 20 томах

крупничок

КРУПНИЧО́К, чку́, ч.

Пестл. до крупни́к.

– Хотяй на годинку – на крупничок та на солодкий медок, та, може, де роздобудем якого талярця... (М. Шашкевич);

[Граф:] Коли змолотять по півкопи – даси увечері ти їм ріденький крупничок (І. Карпенко-Карий).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. крупничок — крупничо́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. крупничок — -чку, ч. Пестл. до крупник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. крупничок — КРУПНИЧО́К, чку́, ч. Пестл. до крупни́к. [Граф:] Коли змолотять по півкопи — даси увечері ти їм ріденький крупничок (К.-Карий, II, 1960, 17). Словник української мови в 11 томах