крупничок
КРУПНИЧО́К, чку́, ч. Пестл. до крупни́к.
[Граф:] Коли змолотять по півкопи — даси увечері ти їм ріденький крупничок (К.-Карий, II, 1960, 17).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- крупничок — крупничо́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- крупничок — -чку, ч. Пестл. до крупник. Великий тлумачний словник сучасної мови
- крупничок — КРУПНИЧО́К, чку́, ч. Пестл. до крупни́к. – Хотяй на годинку – на крупничок та на солодкий медок, та, може, де роздобудем якого талярця... (М. Шашкевич); [Граф:] Коли змолотять по півкопи – даси увечері ти їм ріденький крупничок (І. Карпенко-Карий). Словник української мови у 20 томах