1. Словник української мови у 20 томах

крутарство

КРУТА́РСТВО, а, с., діал.

Крутійство.

Не так був зложений і не так шитий Борислав в тім часі, щоб європейський підприємець .. без вічних брудних крутарств .. міг удержатися в Бориславі (І. Франко);

Карав [професор], мов сталлю, зимними словами одного з слухачів, котрого спіймав на брехні і крутарстві (О. Кобилянська).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. крутарство — крута́рство іменник середнього роду крутійство діал. Орфографічний словник української мови
  2. крутарство — Крута́рство. Крутійство, виверти. Що за безличне крутáрство словом русскій! (Б., 1895, 12, 2); А тепер ще лиш подамо віночок зі слів самохвальби і крутарства Купчанка (Б., 1895, 12, 2) // порівн. пол. krętactwo — крутійство, виверти; див. іще крутар. Українська літературна мова на Буковині
  3. крутарство — -а, с., діал. Крутійство. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. крутарство — ШАХРА́ЙСТВО (хитрий і спритний обман), КРУТІ́ЙСТВО, АФЕ́РА, МАХІНА́ЦІЯ, ОБОРУ́ДКА розм., МАХЛЯ́РСТВО розм., ПЛУ́ТНІ (ПЛУ́ТНЯ) розм., ПЛУ́ТОЩІ розм., ШУ́ЛЕРСТВО розм., КРУТНЯ́ розм., КРУТАНИНА розм., ША́ХЕР-МА́ХЕР (ША́ХРИ-МА́ХРИ) фам., КРЮЧКОДЕ́РСТВО заст. Словник синонімів української мови
  5. крутарство — КРУТА́РСТВО, а, с., діал. Крутійство. Карав.. зимними словами одного з слухачів, котрого спіймав на брехні і крутарстві (Коб., За ситуаціями, 1914, 36). Словник української мови в 11 томах