1. Словник української мови у 20 томах

крутень

КРУ́ТЕНЬ, тня, ч.

1. Скручений жмут соломи, яким розпалюють або підтримують вогонь у печі.

Спали соломи три крутні під челюстями (П. Чубинський);

Хліб уже мати посадовила в піч. Стояла з лопатою в руках і кидала крутені на загнітку (Ю. Мушкетик);

// Скручений жмут соломи, сіна, що залишається на шляху перетягання копиць.

На полі уже все було зібрано й звезено, лише де-не-де на стерні виднілися крутні (із журн.).

2. діал. Вихор (див. ви́хор¹ 1).

– Не видать і не чуть ані пари. Тільки крутень крутить... (І. Микитенко);

// у знач. присл. кру́тнем. Надзвичайно швидко; вихором.

В голові її крутнем пронеслися думки (І. Микитенко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. крутень — кру́тень іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. крутень — див. вир; вірьовка Словник синонімів Вусика
  3. крутень — -тня, ч. 1》 Скручений жмут соломи, яким розпалюють або підтримують вогонь у печі. || Скручений жмут соломи, сіна, що залишається на шляху перетягання копиць. 2》 діал. Вихор (див. вихор I 1)). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. крутень — I. ВИ́ХОР (рвучкий круговий рух вітру, сильний, поривчастий вітер), ВЕРЕМІ́Я розм., ШУ́РА-БУ́РА (ШУ́РЯ-БУ́РЯ) розм., КРУ́ТЕНЬ діал. Тут раптом вихор налетів, і дерева здригнули (Леся Українка); Зоїна постать поступово тане у веремії світлих сніжинок (О. Словник синонімів української мови
  5. крутень — Кру́тень, кру́тня; кру́тні, -тнів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. крутень — КРУ́ТЕНЬ, тня, ч. 1. Скручений жмут соломи, яким розпалюють або підтримують вогонь у печі. Спали соломи три крутні під челюстями (Чуб., І, 1872, 123); // Скручений жмут соломи, сіна, що залишається на шляху перетягання копиць. Словник української мови в 11 томах
  7. крутень — Кру́тень, -тня м. 1) Пукъ соломы для топки. Посади там (у печі) та й спали соілми три крутні, під челюстами, щоб загнотити. Чуб. І. 123. 2) Свернутый пукъ соломы для заплетанія между кольями въ стѣнахъ плетеной хаты, мазанки. Чуб. VII. 381. Словник української мови Грінченка