1. Словник української мови у 20 томах

крутонутися

КРУТОНУ́ТИСЯ, ну́ся, не́шся, док., розм.

Підсил. до крутну́тися.

Шмалько, крутонувшись, мов дзиґа, ледве не гепнувся на землю (С. Добровольський);

Сокира, крутонувшись кілька разів, із дзвоном вп'ялась у щоглу (Ю. Логвин);

Інтурист, не добігши навіть до середини бруківки, так і присів, смішно розчепіривши руки. Потім крутонувся і підтюпцем побіг назад (В. Нестайко);

* Образно. Їдете й кінець... Далі безодня .. А вона [дорога] крутонулась ліворуч і посунулася далі трохи... (Остап Вишня).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. крутонутися — крутону́тися дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. крутонутися — -нуся, -нешся, док., розм. Підсил. до крутнутися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. крутонутися — КРУТОНУ́ТИСЯ, ну́ся, не́шся, док., розм. Підсил. до крутну́тися. Шмалько, крутонувшись, мов дзига, ледве не гепнувся на землю (Добр., Очак. розмир, 1965, 50); *Образно. Їдете й кінець… Далі безодня.. А вона [дорога] крутонулась ліворуч і посунулася далі трохи… (Вишня, І, 1956, 162). Словник української мови в 11 томах