крутоплечий

КРУТОПЛЕ́ЧИЙ, а, е.

Те саме, що широкопле́чий.

Крутоплечі постаті коло третього під'їзду вже потрохи рушили в їхній бік (О. Іваненко);

Біда з цими кураївськими пацієнтами: зовсім недбало ставляться до її приписів, надто ж оті крутоплечі, гартовані механізатори, вони не вважають хворобу серйозною, нежить, мовляв, завжди був на світі (О. Гончар);

За довгою і високою, мов барикада, конторкою стовбичили два крутоплечі, схожі на перевдягнених у лівреї гангстерів, охоронці (П. Загребельний).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. крутоплечий — див. сильний Словник синонімів Вусика