крутоплечий
КРУТОПЛЕ́ЧИЙ, а, е.
Те саме, що широкопле́чий.
Крутоплечі постаті коло третього під'їзду вже потрохи рушили в їхній бік (О. Іваненко);
Біда з цими кураївськими пацієнтами: зовсім недбало ставляться до її приписів, надто ж оті крутоплечі, гартовані механізатори, вони не вважають хворобу серйозною, нежить, мовляв, завжди був на світі (О. Гончар);
За довгою і високою, мов барикада, конторкою стовбичили два крутоплечі, схожі на перевдягнених у лівреї гангстерів, охоронці (П. Загребельний).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- крутоплечий — див. сильний Словник синонімів Вусика