1. Словник української мови у 20 томах

круторогий

КРУТОРО́ГИЙ, а, е.

1. Який має дуже загнуті, сильно вигнуті, закручені роги.

Дивимось, а се чумаки з гори йдуть. Воли все сиві-половії та круторогі, а ярма мережані (Марко Вовчок);

Попереду бігли, хапаючись, свині, потім – вівці, а потім поважно йшли круторогі воли й корови (І. Нечуй-Левицький);

Ясь грав, і раптом круторогий баранець-ватажок почав вибрикувати ногами (О. Іваненко);

Той стояв трохи далі і тримав за налигач круторогих сірих волів (І. Білик);

* Образно. І з неба місяць круторогий туманно дивиться в вікно (В. Сосюра).

2. у знач. ім. круторо́гі, гих, мн., нар.-поет. Те саме, що воли́.

Отак вона вишивала, У віконце поглядала, Чи не ревуть круторогі, Чи не йде чумак з дороги (Т. Шевченко);

Широким .. шляхом тягнеться валка чумацьких маж. Круторогі ступають поважно (В. Самійленко);

Заскрипіли вози, замотали головами круторогі, здержуючи з гори високі, мов хати, хури, наладновані золотими снопами. Почалась возовиця (М. Коцюбинський);

Щодень меншало в гуртах круторогих, щодень більшало волячих шкур на возах (О. Гончар).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. круторогий — круторо́гий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. круторогий — див. крутий Словник синонімів Вусика
  3. круторогий — -а, -е. 1》 Який має дуже загнуті, сильно вигнуті, закручені роги. 2》 у знач. ім. круторогі, -гих, мн., нар.-поет. Воли. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. круторогий — див. бик Словник чужослів Павло Штепа
  5. круторогий — I. БИК (самець корови); БУГА́Й (племінний бик); ВІЛ, КРУТОРО́ГІ мн., фольк. (кастрований бик, якого використовують як тяглову силу); ТУР (вимерлий дикий бик). В артільному дворі біля волярні Тимко побачив розлиганих биків (Григорій Тютюнник); Широким.. Словник синонімів української мови
  6. круторогий — Круторо́гий, -га, -ге Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. круторогий — КРУТОРО́ГИЙ, а, е. 1. Який має дуже загнуті, сильно вигнуті, закручені роги. Дивимось, а се чумаки з гори йдуть. Воли все сиві-половії та круторогі, а ярма мережані (Вовчок, І, 1955, 58); Ясь грав... Словник української мови в 11 томах
  8. круторогий — Круторогий, -а, -е Съ большими загнутыми рогами. Чи не ревуть круторогі, чи не йде чумак з дороги? Шевч. Ой місяцю круторогий, світи надо мною. Макс. Словник української мови Грінченка