крутійство

КРУТІ́ЙСТВО, а, с.

1. Нечесне поводження; шахрайство, ошуканство.

Над усе, що лише стережеться, серце своє стережи, бо з нього походить життя. Відкинь ти від себе лукавство уст, віддали ти від себе крутійство (Біблія. Пер. І. Огієнка);

За кількох письменних Рябченко розписався, мов за неписьменних. Зінько бачив, що це вже якесь крутійство, але навіщо його зроблено, – спершу не зрозумів (Б. Грінченко);

Мені так збридло усяке крутійство і замилювання очей своїм та чужим (Леся Українка);

// Брехливість, лицемірство.

Завжди такий непримиренний до брехні і крутійства, він сам тепер викручується брехнею, наче хлопчак (Ірина Вільде);

– Крутійство! вигукнула Олена Калістратівна. – Він водить нас за ніс! (В. Малик).

2. Ухиляння від прямої відповіді, відкритих дій, учинків.

Цей кремезний фермер ставить питання руба і жадає відповіді без крутійства (І. Кулик);

Ніхто не міг розібратися в крутійстві польського владці (П. Загребельний);

– Діду, кажіть вашу ціну. – Та воно, якщо в добрі руки... – Скільки?Старий ізнов починав крутійство (Г. Колісник).

3. Навмисне використання дрібниць, формальностей і т. ін. для затягування чи заплутування судових та адміністративних справ із корисливою метою або щоб зняти із себе відповідальність.

Шерстюк. Скільки ти біди наробиш! Скільки переплутаєш державного плану! Розведеш бюрократизм, підлабузництво, крутійство (О. Довженко);

Дорога тут [на металургійному комбінаті] від людини до людини здається коротша.., менше крутійства та тяганини (О. Гончар).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

крутійство

Значення в інших словниках