крутійський

КРУТІ́ЙСЬКИЙ, а, е.

1. Власт. крутієві, крутіям (у 1 знач.).

Передавав [Жержеля] крутійську манеру Гурія Остаповича Харлана .. (манеру слизьких натяків та ядовитих підкусувань) (І. Волошин);

Моя дорога слухавко! Ти ще даєш мені ілюзію спілкування з людьми .. Мені ліпше і легше говорити з ними через посередництво твого холодного тіла, .. щоб не чути хитрих вібрацій їхнього крутійського голосу (С. Процюк).

2. Лицемірний, нечесний, брехливий.

Він [Бог] розвіює задуми хитрих, і не виконують плану їх руки, Він мудрих лукавством їх ловить, і рада крутійська марною стає (Біблія. Пер. І. Огієнка);

Ми всі цілком зневірились у щирість [щирості] крутійського уряду (М. Коцюбинський);

Знов посли звідусюди з листами від володарів то заспокійливими, то невздержливими, то крутійськими (П. Загребельний).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. крутійський — круті́йський прикметник Орфографічний словник української мови
  2. крутійський — Лицемірний, нечесний, брехливий. Словник синонімів Караванського
  3. крутійський — див. брехливий Словник синонімів Вусика
  4. крутійський — -а, -е. 1》 Власт. крутієві, крутіям (у 1 знач.). Крутійська вдача. 2》 Лицемірний, нечесний, брехливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. крутійський — ЛИЦЕМІ́РНИЙ (який приховує свої справжні думки, почуття, наміри й т. ін.), НЕЩИ́РИЙ, БРЕХЛИ́ВИЙ, СЛИЗЬКИ́Й, ФАЛЬШИ́ВИЙ, ЛУКА́ВИЙ, КРИВОДУ́ШНИЙ, КРИВОПРИСЯ́ЖНИЙ, КРУТІ́ЙСЬКИЙ, ДВОЛИ́КИЙ, ДВОЛИ́ЦИЙ, ДВОЛИ́ЧНИЙ рідко, ДВОЄДУ́ШНИЙ заст. Словник синонімів української мови
  6. крутійський — Круті́йський, -ка, -ке Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. крутійський — КРУТІ́ЙСЬКИЙ, а, е. 1. Власт. крутієві, крутіям (у 1 знач.). Передавав [Жержеля] крутійську манеру.. Харлана (Вол., Місячне срібло, 1961, 175); Крутійська вдача. 2. Лицемірний, нечесний, брехливий. Ми всі цілком зневірились у щирість та совість крутійського уряду (Коцюб., III, 1956, 285). Словник української мови в 11 томах