кряжистий

КРЯЖИ́СТИЙ, а, е, розм.

Те саме, що креме́зни́й 1, 3.

З хати, смачно позіхаючи, вийшов кряжистий лісник (М. Стельмах);

День відо дня руйнується йому ширококосте кряжисте тіло (О. Гончар);

Був вiн сорокарiчний, кряжистий, у повнiй чоловiчiй силi, i таким вiн себе почував – мав гордовитий, незалежний вигляд (Р. Федорів);

Кряжисті дуби скидали літнє вбрання, засинали (О. Бердник);

Над верхів'ями старих кряжистих ясенів та лип, на голубому тлі глибокого й чистого неба чорнів церковний хрест (І. Нижник).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кряжистий — кряжи́стий прикметник рідко Орфографічний словник української мови
  2. кряжистий — -а, -е, розм., рідко. Те саме, що кремезний 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кряжистий — КРЕМЕ́ЗНИ́Й (про людину — міцної будови тіла), КОРЕНА́СТИЙ (КОРЕНИ́СТИЙ рідше), ЖИ́ЛАВИЙ, ВУЗЛУВА́ТИЙ розм., КОРЧУВА́ТИЙ розм.; ОГРЯ́ДНИ́Й, ДЕБЕ́ЛИЙ, ОПА́СИСТИЙ (міцний і повнотілий); ШИРОКОПЛЕ́ЧИЙ, ПЛЕЧИ́СТИЙ (широкий у плечах)... Словник синонімів української мови
  4. кряжистий — КРЯЖИ́СТИЙ, а, е, розм., рідко. Те саме, що креме́зни́й 1. З хати, смачно позіхаючи, вийшов кряжистий лісник (Стельмах, Правда.., 1961, 375); День відо дня руйнується йому ширококосте кряжисте тіло (Гончар, Таврія, 1952, 35). Словник української мови в 11 томах