кряхтіти
КРЯХТІ́ТИ, чу́, чи́ш, недок.
Те саме, що кректа́ти 1.
Коло самовара стояв червонощокий, веселий дідусь, плутав бороду пальцями, кряхтів та приємно посміхався (М. Івченко);
Він шкутильгав, стогнав, кряхтів, мов ветхий дід (Василь Шевчук).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me