1. Словник української мови у 20 томах

крякіт

КРЯ́КІТ, коту, ч.

Те саме, що кря́кання.

З півночі суне чорним клоччям гайвороння, сіючи, розсипаючи зляканий крякіт (Н. Рибак);

По вікна в очеретах слухає [Комишанка] музику їхніх шумів осінніх .. та крякіт птахів (О. Гончар);

Часом вітер із лісового озера донесе півсонний качиний крякіт (М. Стельмах);

Раз, два! Крякіт брички, тріск ресор (В. Винниченко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. крякіт — кря́кіт іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. крякіт — -коту, ч. Те саме, що крякання. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. крякіт — КРЯ́КІТ, коту, ч. Те саме, що кря́кання. З півночі суне чорним клоччям гайвороння, сіючи, розсипаючи зляканий крякіт (Рибак, Помилка.., 1956, 13). Словник української мови в 11 томах