крісло-гойдалка
КРІ́СЛО-ГО́ЙДАЛКА, ~а-~и, с.
Крісло з вигнутими полозками, на яких воно гойдається.
Соня лежить у кріслі-гойдалці й читає (В. Винниченко);
Генерал пересів у своє улюблене крісло-гойдалку і попросив Лідію Андріївну заграти йому щось хороше (З. Тулуб);
Вона усміхається й хитає головою, її похила постать у кріслі-гойдалці поймається туманом... (Н. Околітенко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- крісло-гойдалка — крі́сло-го́йдалка іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- крісло-гойдалка — крісла-гойдалки, с. Крісло на вигнутих полозках, на яких воно гойдається. крісло-ліжко, крісла-ліжка, с. Велике розкладне крісло, яке може служити ліжком. Великий тлумачний словник сучасної мови
- крісло-гойдалка — КРІ́СЛО (широкий, перев. м'який стілець з бильцями та зручною спинкою), ФОТЕ́ЛЬ, КРІ́СЛО-ГО́ЙДАЛКА (такий стілець на вигнутих полозках). Там сидів на м'якім кріслі Сивий дід, старий рибалка (Леся Українка); Гості відкинулись у зручних фотелях, як римляни після симпозіуму (А. Крижанівський). Словник синонімів української мови
- крісло-гойдалка — КРІ́СЛО-ГО́ЙДАЛКА (~а-~и), с. Крісло на вигнутих полозках, на яких воно гойдається. Словник української мови в 11 томах