крісло

КРІ́СЛО, а, с.

1. Різновид широкого, переважно м'якого стільця з бильцями та зручною спинкою.

Я падаю в крісло, закриваю очі долонею... (М. Коцюбинський);

Маленький, жвавий Чиж раптом пірнув у глибоке крісло і немов заховався у ньому (Л. Смілянський);

Секретар наросвіти занадто ввічливо схилився до завідувачевого крісла й поклав на стіл протоколи (Б. Антоненко-Давидович);

Коли молоді оселилися в своїй першій квартирі, все їх майно складалося з фібрового чемоданчика, утюга старовинного литва, продавленого плетеного крісла, оберемка нот і скрипки (П. Загребельний);

У затишній кабіні стояли стіл і кілька крісел (І. Білик).

2. зах. Те саме, що стіле́ць.

Целя .. попідливала свої квітки, позмітала пил із столика, з пари крісел (І. Франко);

Посередині кімнати лежали два крісла.., прикриті стягненою зі столу скатертю (Н. Кобринська);

Столики й крісла маленького ресторанчика стояли просто на траві, на краю горішньої річкової тераси (І. Карпа).

3. тільки мн., заст. Місця в партері театру.

В театрі в проходах між кріслами вона не ходила, а бігала й ніби пурхала (І. Нечуй-Левицький);

Катя й Оленька оглядали ложі обох ярусів, крісла (О. Ільченко);

Пройшовши попід обшитою фанерою стіною через увесь зал до першого ряду й першого-другого крісел у ньому, Зубчук зі Шлоймою зупинилися (О. Ірванець);

Чийсь безшелесний силует проплив під стінами, один по одному гасячи світильники, ховаючи в темряві білу кучеряву ліпнину з золотими іскрами, крісла й публіку, і залишаючи освітленою лишень напівкруглу сцену, прикриту криваво-червоними складками лаштунків (С. Андрухович).

4. з означ., перен. Про високу адміністративну посаду.

Отак ми схиляємо до себе непомітно цих найчисленніших, що колись приготовлять тут нашим нащадкам розкішне крісло... (К. Гриневичева);

Ніхто сторонній не сказав би, що людина ця .. чекає міністерського крісла (Ю. Яновський);

– Чим ви гарантовані, що коли-небудь не вирине десь отака потвора та не засяде в президентське крісло, як засів свого часу Гітлер? – Не вийде, – категорично заперечив Черниш. – Народи порозумнішали (О. Гончар);

– Всі помисли мої про користь міста, а не крісло в ньому... (Б. Левін);

Комарова не те що осуджували, а скоріше, знизували плечима і чекали, що воно буде: бачилося, чоловік не в своєму кріслі (М. Малиновська).

Ві́денські ме́блі <�Ві́денське крі́сло> <�Ві́денський стіле́ць (дива́н)> див. ме́блі;

(1) Вольте́рівське крі́сло – глибоке, з високою спинкою крісло.

Сіла баронеса на вольтерівське крісло і суворо, мовчки задивилась у вікно (Леся Українка);

Храпов сидів у широкому вольтерівському кріслі, і трудно було розібрати, спить він чи так сидить, задумавшись (Григорій Тютюнник);

Князь сидів у зручному вольтерівському кріслі, ноги кутав хутряною повстю (Б. Левін);

Інвалі́дний візо́к <�Інвалі́дне крі́сло><�Інвалі́дна коля́ска> див. візо́к;

(2) Тро́нне крі́сло – трон.

Ярослав знову сідає на своє тронне крісло, схиливши голову на руку (І. Кочерга);

Цариця піднялася з тронного крісла й утомлено, ніби на її плечі поклали великий тягар, вийшла із зали (із журн.).