1. Словник української мови Грінченка

крісло

Крісло, -ла

с.

1) Кресло. Голова не до ради, а купра не до крісла. Ном. № 6257. На чім посажену? На золотих кріслах. АД. Т. 41.

2) Шесть, идущій сбоку саней отъ головы полоза въ сторону для того, чтобы сани не опрокидывались. Сумск. у.

3) Разрѣзъ въ штанахъ спереди или сзади. КС. 1893. V. 278. XII. 447. ум. кріселко, крісельце, кріслечко. У кімнатах у нас було гарно: і кріслечко, і столичок, усе як слід. MВ. II. 31. Сядь собі на кріслечку. Грип. III. 432.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. крісло — крі́сло іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. крісло — Фотель; Г. стілець; (міністра) посада, пост, портфель. Словник синонімів Караванського
  3. крісло — Те саме, що трон Словник церковно-обрядової термінології
  4. крісло — [кр’ісло] -сла, м. (на) -с'л'і, р. мн. -сеил Орфоепічний словник української мови
  5. крісло — -а, с. 1》 Різновид широкого, перев. м'якого стільця, з бильцями та зручною спинкою; фотель. 2》 рідко. Те саме, що стілець. 3》 тільки мн., заст. Місця в партері театру. 4》 з означ., перен. Про високу адміністративну посаду. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. крісло — КРІ́СЛО, а, с. 1. Різновид широкого, переважно м'якого стільця з бильцями та зручною спинкою. Я падаю в крісло, закриваю очі долонею... (М. Коцюбинський); Маленький, жвавий Чиж раптом пірнув у глибоке крісло і немов заховався у ньому (Л. Словник української мови у 20 томах
  7. крісло — крі́сло стілець (м, ср, ст) ◊ те́пле крі́сло вигідне службове становище (ст): Гріє вас, пане професоре, тепле крісло (Ласовська) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  8. крісло — КРІ́СЛО (широкий, перев. м'який стілець з бильцями та зручною спинкою), ФОТЕ́ЛЬ, КРІ́СЛО-ГО́ЙДАЛКА (такий стілець на вигнутих полозках). Словник синонімів української мови
  9. крісло — Крі́сло, -ла, -лу; крі́сла, крі́сел Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. крісло — КРІ́СЛО, а, с. 1. Різновид широкого, переважно м’якого стільця, з бильцями та зручною спинкою; фотель. Хшановський лежав в кріслі, задравши.. ноги на спинку стільця (Н.-Лев., II, 1956, 57); Я падаю в крісло, закриваю очі долонею… (Коцюб. Словник української мови в 11 томах