1. Словник української мови в 11 томах

крісло

КРІ́СЛО, а, с.

1. Різновид широкого, переважно м’якого стільця, з бильцями та зручною спинкою; фотель.

Хшановський лежав в кріслі, задравши.. ноги на спинку стільця (Н.-Лев., II, 1956, 57);

Я падаю в крісло, закриваю очі долонею… (Коцюб., І, 1955, 418);

Маленький, жвавий Чиж раптом пірнув у глибоке крісло і немов заховався у ньому (Сміл., Сад, 1952, 150).

2. рідко. Те саме, що стіле́ць.

Целя.. попідливала свої квітки, позмітала пил із столика, з пари крісел (Фр., II, 1950, 290);

Посередині кімнати лежали два крісла.., прикриті стягненою зі столу скатертю (Кобр., Вибр., 1954, 147).

3. тільки мн., заст. Місця в партері театру.

В театрі в проходах між кріслами вона не ходила, а бігала й ніби пурхала (Н.-Лев., IV, 1956, 230);

Катя й Оленька оглядали ложі обох ярусів, крісла (Ільч., Серце жде, 1939, 226).

4. з означ., перен. Про високу адміністративну посаду.

Ніхто сторонній не сказав би, що людина ця.. чекає міністерського крісла (Ю. Янов., І, 1954, 126);

— Чим ви гарантовані, що коли-небудь не вирине десь отака потвора та не засяде в президентське крісло, як засів свого часу Гітлер? — Не вийде,— категорично заперечив Черниш.— Народи порозумнішали (Гончар, III, 1959, 420).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. крісло — крі́сло іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. крісло — Фотель; Г. стілець; (міністра) посада, пост, портфель. Словник синонімів Караванського
  3. крісло — Те саме, що трон Словник церковно-обрядової термінології
  4. крісло — [кр’ісло] -сла, м. (на) -с'л'і, р. мн. -сеил Орфоепічний словник української мови
  5. крісло — -а, с. 1》 Різновид широкого, перев. м'якого стільця, з бильцями та зручною спинкою; фотель. 2》 рідко. Те саме, що стілець. 3》 тільки мн., заст. Місця в партері театру. 4》 з означ., перен. Про високу адміністративну посаду. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. крісло — КРІ́СЛО, а, с. 1. Різновид широкого, переважно м'якого стільця з бильцями та зручною спинкою. Я падаю в крісло, закриваю очі долонею... (М. Коцюбинський); Маленький, жвавий Чиж раптом пірнув у глибоке крісло і немов заховався у ньому (Л. Словник української мови у 20 томах
  7. крісло — крі́сло стілець (м, ср, ст) ◊ те́пле крі́сло вигідне службове становище (ст): Гріє вас, пане професоре, тепле крісло (Ласовська) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  8. крісло — КРІ́СЛО (широкий, перев. м'який стілець з бильцями та зручною спинкою), ФОТЕ́ЛЬ, КРІ́СЛО-ГО́ЙДАЛКА (такий стілець на вигнутих полозках). Словник синонімів української мови
  9. крісло — Крі́сло, -ла, -лу; крі́сла, крі́сел Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. крісло — Крісло, -ла с. 1) Кресло. Голова не до ради, а купра не до крісла. Ном. № 6257. На чім посажену? На золотих кріслах. АД. Т. 41. 2) Шесть, идущій сбоку саней отъ головы полоза въ сторону для того, чтобы сани не опрокидывались. Сумск. Словник української мови Грінченка