кубик

КУ́БИК, а, ч.

1. Зменш. до куб¹ 1.

Мартіан .. виносить звідти календар – мармуровий кубик з написаним на ньому календарним текстом (Леся Українка);

На столі в зразковому порядку було розкладено порізані шматки м'яса і рівні кубики картоплі (В. Владко);

* У порівн. Кипариси [відтіняли] .. білизну будинків із плескатими дахами, що розсипалися крейдяними кубиками по схилах гір (З. Тулуб).

2. розм. Кубічний сантиметр як міра об'єму (переважно рідини).

Посунський стежив за манометром на апараті, що показував кількість узятих кубиків [крові] (Г. Коцюба);

– Чи то напис на ампулах стерся, чи я поспішав дуже кудись, – коротше кажучи, вгатив одному бухгалтерові, замість магнезіум сульфурикум, десять кубиків хлористого кальцію (Б. Антоненко-Давидович);

– У Віри Михайлівни в операційній є синтетична плазма .. Принесіть кубиків сімсот (Ю. Шовкопляс).

3. перев. мн. Дитяча забавка – дерев'яні бруски у формі куба з наклеєними на них картинками, літерами і т. ін.

В квартирі тихо, як завсіди. В передній кімнаті Костя долі будує ворота з кубиків (В. Винниченко);

Він поводився з колонками цифр, як трирічний малюк з кубиками: то складав їх, то розкидав, то знову згортав докупи (М. Білкун).

4. перев. мн. Знаки розрізнення середнього командного складу в армії СРСР до 1943 р.

Середульший Федот добився двох кубиків, і його портрет висить на покуті поміж рушниками (Григорій Тютюнник);

– Сьогодні він курсант, а завтра, дивись, йому вже кубики почепили, і вже він командир (О. Гончар);

Минуло два роки. На петлицях Солода з'явилося по третьому кубику (М. Руденко).

(1) Бульйо́нні ку́бики – спресований у формі кубиків концентрат м'ясного чи овочевого бульйону.

На поличках за спиною продавщиці стояли товари першої необхідності: чіпси, солоні горішки, бульйонні кубики, “Мівіна“, жуйка, льодяники-шипучки (А. Кокотюха).