кудлай
КУДЛА́Й, я́, ч., розм.
1. Кудлата тварина (переважно про собаку).
Він [Турута] постеріг мене тільки тоді, коли я увійшов у дворище і два кудлаї кинулись з лютим гавканням мені назустріч (Л. Старицька-Черняхівська);
Він мерщій підхопив цуценя на руки, притис до грудей і почав пестити кошлату, всю в будяках, шерсть маленького кудлая (Ю. Смолич);
Назустріч їм розгонно мчить здоровенний кудлай Боско, що цілий день сидить прив'язаний і тільки на ніч відпускається (У. Самчук);
Ми з матір'ю вийшли і стали на чати. Десь постріл ударив. Зайшлись кудлаї (Л. Первомайський).
2. Про людину з кудлатим волоссям; патлань.
[Подорожній (стиха до шинкаря):] Чи можна того кудлая пивом почастувати? (Леся Українка);
– Згадав, як ми пошили в дурні німця.. – Ну й дременув кудлай напудрений! – гукнув Ничипір (Василь Шевчук).
Значення в інших словниках
- кудлай — (людина з довгим волоссям) патлач, патлань, розм. кудлань, нечоса. Словник синонімів Полюги
- кудлай — кудла́й 1 іменник чоловічого роду, істота кудлатий собака розм. кудла́й 2 іменник чоловічого роду, істота патлань розм. Орфографічний словник української мови
- кудлай — Кудлань, патлань, кудлач, патлач, р. куйовда. Словник синонімів Караванського
- кудлай — див. волосся; кошлатий; чубатий Словник синонімів Вусика
- кудлай — -я, ч., розм. 1》 Кудлата собака. 2》 Про чоловіка з кудлатим волоссям; патлань. Великий тлумачний словник сучасної мови
- кудлай — ку́длай вул. єврей (ст)|| = бібер Лексикон львівський: поважно і на жарт
- кудлай — КУДЛА́Й розм. (кудлата тварина, перев. собака), КУДЛА́НЬ розм., КУДЛА́Ч розм., КУЙО́ВДА розм., ПАТЛА́Ч розм., ПАТЛА́НЬ розм. Гарчать на коней кудлаї (Л. Первомайський); — З-під повітки кидається до мене кудлань (М. Олійник); Надходить ведмідь: одчини!... Словник синонімів української мови
- кудлай — КУДЛА́Й, я, ч., розм. 1. Кудлата собака. Ми з матір’ю вийшли і стали на чати. Десь постріл ударив. Зайшлись кудлаї (Перв., II, 1958, 336); Він мерщій підхопив цуценя на руки, притис до грудей і почав пестити кошлату, всю в будяках... Словник української мови в 11 томах
- кудлай — Кудлай, -лая м. 1) Человѣкъ со всклокоченной головой. 2) Кличка мохнатой собаки. Словник української мови Грінченка