кудлай

Значення в інших словниках

1. кудлай — (людина з довгим волоссям) патлач, патлань, розм. кудлань, нечоса. Словник синонімів Полюги
2. кудлай — кудла́й 1 іменник чоловічого роду, істота кудлатий собака розм. кудла́й 2 іменник чоловічого роду, істота патлань розм. Орфографічний словник української мови
3. кудлай — Кудлань, патлань, кудлач, патлач, р. куйовда. Словник синонімів Караванського
4. кудлай — див. волосся; кошлатий; чубатий Словник синонімів Вусика
5. кудлай — -я, ч., розм. 1》 Кудлата собака. 2》 Про чоловіка з кудлатим волоссям; патлань. Великий тлумачний словник сучасної мови
6. кудлай — КУДЛА́Й, я́, ч., розм. 1. Кудлата тварина (переважно про собаку). Він [Турута] постеріг мене тільки тоді, коли я увійшов у дворище і два кудлаї кинулись з лютим гавканням мені назустріч (Л. Словник української мови у 20 томах
7. кудлай — КУДЛА́Й розм. (кудлата тварина, перев. собака), КУДЛА́НЬ розм., КУДЛА́Ч розм., КУЙО́ВДА розм., ПАТЛА́Ч розм., ПАТЛА́НЬ розм. Гарчать на коней кудлаї (Л. Первомайський); — З-під повітки кидається до мене кудлань (М. Олійник); Надходить ведмідь: одчини!... Словник синонімів української мови
8. кудлай — КУДЛА́Й, я, ч., розм. 1. Кудлата собака. Ми з матір’ю вийшли і стали на чати. Десь постріл ударив. Зайшлись кудлаї (Перв., II, 1958, 336); Він мерщій підхопив цуценя на руки, притис до грудей і почав пестити кошлату, всю в будяках... Словник української мови в 11 томах
9. кудлай — Кудлай, -лая м. 1) Человѣкъ со всклокоченной головой. 2) Кличка мохнатой собаки. Словник української мови Грінченка