кукабара
КУКАБА́РА, и, ж.
1. Птах родини зимородків, що живе в Австралії та на острові Тасманія.
Зазвичай кукабара сидить на гілці дерева й терпляче чекає, коли внизу з'явиться який-небудь маленький звір (з наук.-попул. літ.);
Кукабара виказує свою присутність криками, що нагадують регіт, тому її також називають зимородком, що сміється (із журн.).
2. Австралійський народний музичний інструмент, що відтворює звуки птаха кукабари.
У мене є кукабара, така австралійська свистулька, ось на ній граю (з Інтернету).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me