1. Словник української мови у 20 томах

кукса

КУ́КСА, и, ж.

Залишок покаліченої або ампутованої руки, ноги, пальця.

Каліки повистромлювали свої кукси, цебто руки й ноги без пальців (І. Нечуй-Левицький);

Мусій простяг на світло каганця свою ліву руку, де випиналися дві маленькі кукси з пальців (Г. Косинка);

Хоч він і наковтався в птахольоті біостимуляторів, та кукса нила, нудота накочувалась неприємними, млосними хвилями (В. Чемерис);

На поминках буяла чернь і мандрівні каліки, і гупав куксами о брук увесь калічий рід (Ю. Андрухович).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кукса — ку́кса іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. кукса — див. рука Словник синонімів Вусика
  3. кукса — -и, ж. Залишок покаліченої або ампутованої руки, ноги, пальців. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. кукса — ку́кса вул. стусан (ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. кукса — КУ́КСА, и, ж. Залишок покаліченої або ампутованої руки, ноги, пальців. Каліки повистромлювали свої кукси, цебто руки й ноги без пальців (Н.-Лев., IV, 1956, 289); Мусій простяг на світло каганця свою ліву руку, де випиналися дві маленькі кукси з пальців (Кос., Новели, 1962, 86). Словник української мови в 11 томах
  6. кукса — Ку́кса, -си ж. 1) Изуродованная рука. Доконала твою силу болюча кукса. (Сказано о человѣкѣ съ отрубленной рукой). К. Бай. 124. 2) Человѣкъ съ изуродованной рукой. Я — кукса, куксою і зватись буду (говорить о себѣ человѣкъ съ отрубленной рукой). К. Бай. Словник української мови Грінченка