кукольван

КУКО́ЛЬВА́Н див. кукі́льва́н.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кукольван — Кукольва́н, -ну м. раст. Кукольванъ, Cocculus suberosus. Рибалка, їздячи човном, кукольван розсипає. К. ЧР. 314. Словник української мови Грінченка