1. Словник української мови у 20 томах

кукурудзівник

КУКУРУДЗІВНИ́К, а, ч.

Фахівець із кукурудзівництва.

Це ж твоя мaти кукурудзівник. А моя мaти дояркa (В. Нестайко);

Більшість агрономів і кукурудзівників знає, скільки труднощів доводиться долати при внесенні в ґрунт аміачної води й гербіцидів (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кукурудзівник — кукурудзівни́к іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. кукурудзівник — [кукурудз'іўник] -ниека, м. (на) -ниеков'і/-ниеку, мн. -ниеки, -ниек'іў Орфоепічний словник української мови
  3. кукурудзівник — -а, ч. Фахівець із кукурудзівництва. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. кукурудзівник — КУКУРУДЗІВНИ́К, а, ч. Фахівець із кукурудзівництва. Знатний кукурудзівник. Словник української мови в 11 томах