1. Орфографічний словник української мови

кукурудзівник

кукурудзівни́к

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кукурудзівник — [кукурудз'іўник] -ниека, м. (на) -ниеков'і/-ниеку, мн. -ниеки, -ниек'іў Орфоепічний словник української мови
  2. кукурудзівник — -а, ч. Фахівець із кукурудзівництва. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кукурудзівник — КУКУРУДЗІВНИ́К, а, ч. Фахівець із кукурудзівництва. Це ж твоя мaти кукурудзівник. А моя мaти дояркa (В. Нестайко); Більшість агрономів і кукурудзівників знає, скільки труднощів доводиться долати при внесенні в ґрунт аміачної води й гербіцидів (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах
  4. кукурудзівник — КУКУРУДЗІВНИ́К, а, ч. Фахівець із кукурудзівництва. Знатний кукурудзівник. Словник української мови в 11 томах