кулага
КУЛА́ГА, и, ж., діал.
Пісна страва у вигляді густого киселю з борошна (іноді з ягодами або фруктами).
Борщ йому обрид, Капуста і рулі, та ще кулага тая; Скоромного сердега забажав (Л. Глібов);
Учасники фестивалю могли поласувати купальськими стравами, серед яких кулага, сита, вареники (з газ.);
Справжня кулага вважалася ліками від усіх хвороб (з наук.-попул. літ.);
// Напій з ягід.
Улюбленим напоєм на Поліссі є кулага з лісових ягід (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кулага — кула́га іменник жіночого роду страва діал. Орфографічний словник української мови
- кулага — -и, ж., діал. Пісна страва у вигляді густого киселю з борошна (іноді з ягодами або фруктами). || Напій з ягід. Великий тлумачний словник сучасної мови
- кулага — КИСІ́ЛЬ (драглиста страва з ягідного або фруктового сиропу, молока тощо, звареного з крохмалем або борошном); ХОЛОДЕ́ЦЬ розм., КУЛА́ГА діал. Словник синонімів української мови
- кулага — КУЛА́ГА, и, ж., діал. Пісна страва у вигляді густого киселю з борошна (іноді з ягодами або фруктами). Нізчимний борщ йому обрид, Капуста і рулі, та ще кулаза тая; Скоромного сердега забажав (Гл., Вибр., 1951, 100); // Напій з ягід. Словник української мови в 11 томах
- кулага — Кулага, -ги ж. Родъ кушанья изъ муки. Наварили горщик кулаги. Грин. І. 123. Словник української мови Грінченка