культивар
КУЛЬТИВА́Р, а, ч.
Сукупність культивованих рослин із господарськими корисними ознаками, що передається у спадок вегетативним розмноженням.
У 50-х роках ХХ ст. у Коннектикуті (США) був виведений культивар базиліку, що має листя та стебла темно-пурпурного кольору (з наук.-попул. літ.);
В озелененні Києва трапляються рослини п'яти культиварів (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me