культивар

КУЛЬТИВА́Р, а, ч.

Сукупність культивованих рослин із господарськими корисними ознаками, що передається у спадок вегетативним розмноженням.

У 50-х роках ХХ ст. у Коннектикуті (США) був виведений культивар базиліку, що має листя та стебла темно-пурпурного кольору (з наук.-попул. літ.);

В озелененні Києва трапляються рослини п'яти культиварів (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me