1. Словник української мови у 20 томах

культиватор

КУЛЬТИВА́ТОР, а, ч.

Сільськогосподарське знаряддя для розпушування зораного ґрунту, знищення бур'янів і т. ін.

Заволочивши пшеницю, Галя із подругами Катериною і Марією висівали під культиватор перегній, послід, попіл, що збирали зимою по дворах (К. Гордієнко);

Перевіряли [селяни] .. аж надто ревниво, пристрасно. Шукали дефектів у сівалках, плугах, записали, що один культиватор був не змащений, а в трьох боронах не вистачало зубків (В. Минко);

Дали їм воли, могучі, як паровики, і плуги дали, борони, культиватори, корморізки, точила і всячину, все дали (В. Барка);

З гущавини бур'янищ виглядали то колесо сівалки, то крило поламаної лобогрійки, он важіль плуга чи, може, культиватора (М. Циба).

△ (1) Чи́зельний культива́тор – те саме, що чи́зель.

Передпосівну підготовку ґрунту під бавовник у поливних районах провадять чизельними культиваторами, які глибоко (до 25-30 см) розпушують ґрунт (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. культиватор — культива́тор іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. культиватор — -а, ч. 1》 Сільськогосподарське знаряддя для розпушування зораного ґрунту, знищення бур'янів і т. ін. 2》 Спеціальна посудина для вирощування мікроорганізмів, бактерій. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. культиватор — Сапунка, див. екстирпатор Словник чужослів Павло Штепа
  4. культиватор — культива́тор (від лат. cultivo – обробляю) знаряддя для розпушування зораного грунту, знищення бур’янів, проріджування рослин у рядках. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. культиватор — Кінні або механічні сільськогосподарські знаряддя для глибокого розпушування ґрунту та боротьби з бур'янами. Універсальний словник-енциклопедія
  6. культиватор — КУЛЬТИВА́ТОР (знаряддя для розпушування зораного ґрунту, знищення бур'янів тощо), КРЕ́МЕР розм.; ПЛАНЕ́Т (перев. для обробітку міжрядь просапних культур); ДРЯПА́К, ДРЯПА́Ч, СКОРОПА́ШКА розм. (примітивне знаряддя). Словник синонімів української мови
  7. культиватор — Культива́тор, -ра; -тори, -рів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. культиватор — КУЛЬТИВА́ТОР, а, ч. Сільськогосподарське знаряддя для розпушування зораного грунту, знищення бур’янів і т. ін. Заволочивши пшеницю, Галя із подругами Катериною і Марією висівали під культиватор перегній, послід, попіл, що збирали зимою по дворах (Горд. Словник української мови в 11 томах