культівський

КУ́ЛЬТІВСЬКИЙ, а, е.

Стос. до культу.

Чи багато письменників .. не піддалися масовому культівському психозу..? (О. Довженко);

– Це звичайний собі динозавр культівської доби, їжа його невибаглива – він споживає тільки цитати (О. Гончар);

Остап Вишня змушений був зосередити основні зусилля на гумористичному обробленні тем, що не могли навернути на гнів стражників культівської ідеології (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. культівський — ку́льтівський прикметник Орфографічний словник української мови
  2. культівський — -а, -е. Стос. до культу. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. культівський — КУ́ЛЬТІВСЬКИЙ, а, е. Стос. до культу. Після XX з’їзду [КПРС] література.. стала багатшою, глибшою, ближчою до народу, вона поступово звільняється від культівських нашарувань (Літ. газ., 12.I 1962, 1). Словник української мови в 11 томах