культівський
КУ́ЛЬТІВСЬКИЙ, а, е.
Стос. до культу.
Чи багато письменників .. не піддалися масовому культівському психозу..? (О. Довженко);
– Це звичайний собі динозавр культівської доби, їжа його невибаглива – він споживає тільки цитати (О. Гончар);
Остап Вишня змушений був зосередити основні зусилля на гумористичному обробленні тем, що не могли навернути на гнів стражників культівської ідеології (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- культівський — ку́льтівський прикметник Орфографічний словник української мови
- культівський — -а, -е. Стос. до культу. Великий тлумачний словник сучасної мови
- культівський — КУ́ЛЬТІВСЬКИЙ, а, е. Стос. до культу. Після XX з’їзду [КПРС] література.. стала багатшою, глибшою, ближчою до народу, вона поступово звільняється від культівських нашарувань (Літ. газ., 12.I 1962, 1). Словник української мови в 11 томах