кулястий
КУЛЯ́СТИЙ, а, е.
Який має форму кулі (див. ку́ля¹ 1); круглий (у 1 знач.).
На тлі свіжого, як повесні, лісу показується біла мурована брама, з-за якої визирають кулясті чорні баньки церкви з золотими зірками (М. Коцюбинський);
Мусій Горбань був жилавий, з кулястою лисою головою (Л. Первомайський);
Кожна така черепиця-дощечка мала кольоровий напис із кулястих незнайомих літер, які однак Стецько зовсім добре розумів (Е. Андієвська);
Тiльки лоб, високий, кулястий, мов у поета Гете, i гордий красивий нiс робили це змертвiле обличчя привабливим (П. Загребельний);
Крізь кулястий шолом дивилося зацікавлене худорляве обличчя (О. Тесленко);
За формою бактерії можуть бути кулясті, паличкоподібні і звивисті (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кулястий — куля́стий прикметник Орфографічний словник української мови
- кулястий — Круглий, сферичний, кн. кулеподібний. Словник синонімів Караванського
- кулястий — див. круглий Словник синонімів Вусика
- кулястий — -а, -е. Який має вигляд кулі (див. куля I 1)); круглий (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- кулястий — Куля́стий, -та, -те Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- кулястий — КУЛЯ́СТИЙ, а, е. Який має вигляд кулі ( див. ку́ля¹ 1); круглий (у 1 знач.). На тлі свіжого як повесні лісу показується біла мурована брама, з-за якої визирають кулясті чорні баньки церкви з золотими зірками (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
- кулястий — Куля́стий, -а, -е Шаровидный. Словник української мови Грінченка