кулявий
КУЛЯ́ВИЙ, а, е, діал.
Кульгавий.
Довбуша не велів брати [пан], бо Довбуш був кулявий (з переказу);
В тім селі жив Іван Медвідь, такий собі хлоп, як інші, тільки що кулявий на одну ногу (Б. Лепкий);
Довгі місяці в Римі панував сум. Італьянську [італійську] фашистську армію били скрізь, мов кулявого собаку (П. Козланюк);
– Йо, в сам раз їм тепер кулявий каліка потрібний! Сидиш, їдеш, тішся, що живеш! (О. Лисяк).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кулявий — куля́вий прикметник діал. Орфографічний словник української мови
- кулявий — -а, -е, діал. Кульгавий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- кулявий — КРИВИ́Й прикм. (який має одну ногу пошкоджену або коротшу за другу), КУЛЬГА́ВИЙ, КРИВОНО́ГИЙ розм., КУЛЯ́ВИЙ діал. А Максимові кривому Нічого не вадить; Шкандибає на милиці і гадки не має (Т. Шевченко); — А от у Ковпака танки є!... Словник синонімів української мови
- кулявий — КУЛЯ́ВИЙ, а, е, діал. Кульгавий. Довбуша не велів брати [пан], бо Довбуш був кулявий (Укр.. казки, легенди.., 1957, 446); Довгі місяці в Римі панував сум. гтальянську фашистську армію били скрізь, мов кулявого собаку (Козл., Щури.., 1956, 195). Словник української мови в 11 томах