1. Словник української мови в 11 томах

кулявий

КУЛЯ́ВИЙ, а, е, діал. Кульгавий.

Довбуша не велів брати [пан], бо Довбуш був кулявий (Укр.. казки, легенди.., 1957, 446);

Довгі місяці в Римі панував сум. гтальянську фашистську армію били скрізь, мов кулявого собаку (Козл., Щури.., 1956, 195).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кулявий — куля́вий прикметник діал. Орфографічний словник української мови
  2. кулявий — -а, -е, діал. Кульгавий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кулявий — КУЛЯ́ВИЙ, а, е, діал. Кульгавий. Довбуша не велів брати [пан], бо Довбуш був кулявий (з переказу); В тім селі жив Іван Медвідь, такий собі хлоп, як інші, тільки що кулявий на одну ногу (Б. Лепкий); Довгі місяці в Римі панував сум. Словник української мови у 20 томах
  4. кулявий — КРИВИ́Й прикм. (який має одну ногу пошкоджену або коротшу за другу), КУЛЬГА́ВИЙ, КРИВОНО́ГИЙ розм., КУЛЯ́ВИЙ діал. А Максимові кривому Нічого не вадить; Шкандибає на милиці і гадки не має (Т. Шевченко); — А от у Ковпака танки є!... Словник синонімів української мови