куляти

Значення в інших словниках

1. куляти — Куляти: — стояти [6] Словник з творів Івана Франка
2. куляти — куля́ти дієслово недоконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
3. куляти — -яю, -яєш, недок., діал. Кульгати (у 1, 2 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
4. куляти — КУЛЬГА́ТИ (іти, ходити, припадаючи на милицю або на хвору чи коротшу ногу), ШКАНДИБА́ТИ, ШКУТИЛЬГА́ТИ, ШКАНДИЛЯ́ТИ розм.; КУЛЯ́ТИ діал., КРИВА́ТИ діал., ШТИЛЬГУ́КАТИ діал.; НАКУ́ЛЬГУВАТИ, УЛЯГА́ТИ (ВЛЯГА́ТИ) розм. (злегка). Словник синонімів української мови
5. куляти — КУЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., діал. Кульгати (у 1-2 знач.). Вона мала звихнену ногу і ходячи куляла (Коб., І, 1956, 485). Словник української мови в 11 томах