куманчик

КУМА́НЧИК, а, ч., рідко.

Те саме, що кумане́ць.

Значне місце серед опішнянських гончарних виробів посідають куманчики (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. куманчик — кума́нчик іменник чоловічого роду рідко Орфографічний словник української мови
  2. куманчик — -а, ч., рідко. Те саме, що куманець. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. куманчик — КУМА́НЧИК, а, ч., рідко. Те саме, що кумане́ць. Словник української мови в 11 томах