кумасенька
КУМА́СЕНЬКА, и, ж.
Пестл. до кума́.
Ой сиділа кумасенька за скалою, Ой тримала чашу вина за собою (з народної пісні);
Згадаємо, кумасенько, згадаєм .. А тим часом нам, діду, заспівай (Л. Старицька-Черняхівська);
Ой піду я до куми, Наговоримось сами: Гей, кумасенько моя, А чи любиш гультяя? (Микола Чернявський);
– Куди це ти, кумасенько, біжиш? Даєш неначе з ляку драла, – Гука Ховрах (Л. Глібов).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кумасенька — кума́сенька іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- кумасенька — див. кума Словник синонімів Вусика
- кумасенька — -и, ж. Пестл. до кума. Великий тлумачний словник сучасної мови
- кумасенька — КУМА́СЕНЬКА, и, ж. Пестл. до кума́. Ой піду я до куми. Наговоримось сами: Гей, кумасенько моя, А чи любиш гультяя? (Черн., Поезії, 1959, 232); — Куди це ти, кумасенько, біжиш? Даєш неначе з ляку драла, — Гука Ховрах (Гл., Вибр., 1951, 8). Словник української мови в 11 томах
- кумасенька — Кумасенька, -ки ж. ум. отъ кума. Словник української мови Грінченка