1. Словник української мови у 20 томах

кунг-фу

КУ́НГ-ФУ́, невідм., с.

Вид східних єдиноборств, китайське древнє бойове мистецтво фізичного та духовного розвитку людини.

Статус майстра кунг-фу надається після 20 років тренувань (з газ.);

Мистецтво кунг-фу було започатковане приблизно у III–IV тис. до н. е. (з Інтернету).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кунг-фу — ку́нг-фу́ іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. кунг-фу — Стародавній китайський різновид беззбройної боротьби, наслідування уявних постав хижих тварин, ск., тигра, журавля, змії або мавпи. Універсальний словник-енциклопедія