1. Словник української мови у 20 томах

кунацький

КУНА́ЦЬКИЙ, а, е.

1. Прикм. до куна́к.

Кунацькі стосунки часто тривали століттями, бо передавалися з покоління в покоління (з наук.-попул. літ.).

2. у знач. ім. куна́цька, кої, ж. Спеціальне приміщення у будинках господарів на Північному Кавказі, де приймали гостей і спілкувалися.

Черім велів привести матір у кунацьку і негайно з'їздити за сестрою (з казки);

Кабардинці тримали для гостей в кунацькій піднос з м'ясом, пастою і сиром (з наук.-попул. літ.);

Двері кунацької відчинені в будь-який час дня і ночі, будь-хто може зайти і розміститися там, не питаючи дозволу в господаря (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кунацький — куна́цький прикметник Орфографічний словник української мови
  2. кунацький — -а, -е. 1》 Прикм. до кунак. 2》 у знач. ім. кунацька, -кої, ж. Кімната для кунаків, гостей у домі кавказького горця. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кунацький — КУНА́ЦЬКИЙ, а, е. 1. Прикм. до куна́к. 2. у знач. ім. куна́цька, кої, ж. Кімната для кунаків, гостей у домі кавказького горця. Словник української мови в 11 томах