купайло
КУПА́ЙЛО див. купа́йла.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- Купайло — Купа́йло іменник чоловічого роду, істота міфологічний персонаж Орфографічний словник української мови
- купайло — див. Купайла. Великий тлумачний словник сучасної мови
- купайло — Купа́ло і купа́йло, -ла, -лові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- купайло — Купайло и купало, -ла м. 1) Ночь съ 23 на 24 іюня, обрядъ празднованія, совершаемаго въ эту ночь сельской молодежью. Чуб. III. 193. Сьогодня Купала, а завтра Івана. Чуб. III. 205. Иногда такъ называется мѣсто празднованія: На купалі огонь горить. Чуб. Словник української мови Грінченка