Купайло
Купа́йло
іменник чоловічого роду, істота
міфологічний персонаж
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- купайло — див. Купайла. Великий тлумачний словник сучасної мови
- купайло — КУПА́ЙЛО див. купа́йла. Словник української мови у 20 томах
- купайло — Купа́ло і купа́йло, -ла, -лові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- купайло — Купайло и купало, -ла м. 1) Ночь съ 23 на 24 іюня, обрядъ празднованія, совершаемаго въ эту ночь сельской молодежью. Чуб. III. 193. Сьогодня Купала, а завтра Івана. Чуб. III. 205. Иногда такъ называется мѣсто празднованія: На купалі огонь горить. Чуб. Словник української мови Грінченка