купальничок
КУПА́ЛЬНИЧОК, чка, ч.
Зменш.-пестл. до купа́льник².
Безсоромно випинаючи груди через купальничок, тинялася [Юля] на дніпровських пляжах (Григорій Тютюнник);
Над самою водою на пружинявій вербовій гілці сидить білява дівчина в ситцевому купальничку (Микита Чернявський);
Ганнуся хутенько скинула спідничку, сорочку, залишилася в голубенькому ситцевому купальничку (О. Бердник).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me