1. Словник української мови у 20 томах

купальня

КУПА́ЛЬНЯ, і, ж.

Споруда на воді або біля води, пристосована для переодягання і купання.

З купальні стрибає у воду Наталя, бовтається, плаває, полощеться (С. Васильченко);

Швидко роздягнувшись, Прохор кинувся у воду. На дощані стіни купальні полетіли теплі бризки (А. Шиян);

– До ваших послуг, ласкаві панове, купальня з водогоном (О. Авраменко, В. Авраменко);

Думки пропливали дедалі рідше, розвіювались, мов пара над термальними купальнями в Будапешті (С. Андрухович).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. купальня — купа́льня іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. купальня — [купал'н'а] -н'і, ор. -неийу, р. мн. -леин' Орфоепічний словник української мови
  3. купальня — -і, ж. Споруда на воді чи біля води, пристосована для переодягання і купання. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. купальня — КУПА́ЛЬНЯ, і, ж. Споруда на воді або біля води, пристосована для переодягання і купання. З купальні стрибає у воду Наталя, бовтається, плаває, полощеться (Вас., III, 1960, 357); Швидко роздягнувшись, Прохор кинувся у воду. На дощані стіни купальні полетіли теплі бризки (Шиян, Баланда, 1957, 153). Словник української мови в 11 томах
  5. купальня — Купальня, -ні ж. Купальня. У овечих воріт є купальня. Єв. І. V. 2. Словник української мови Грінченка