1. Словник української мови в 11 томах

купальня

КУПА́ЛЬНЯ, і, ж. Споруда на воді або біля води, пристосована для переодягання і купання.

З купальні стрибає у воду Наталя, бовтається, плаває, полощеться (Вас., III, 1960, 357);

Швидко роздягнувшись, Прохор кинувся у воду. На дощані стіни купальні полетіли теплі бризки (Шиян, Баланда, 1957, 153).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. купальня — купа́льня іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. купальня — [купал'н'а] -н'і, ор. -неийу, р. мн. -леин' Орфоепічний словник української мови
  3. купальня — -і, ж. Споруда на воді чи біля води, пристосована для переодягання і купання. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. купальня — КУПА́ЛЬНЯ, і, ж. Споруда на воді або біля води, пристосована для переодягання і купання. З купальні стрибає у воду Наталя, бовтається, плаває, полощеться (С. Васильченко); Швидко роздягнувшись, Прохор кинувся у воду. Словник української мови у 20 томах
  5. купальня — Купальня, -ні ж. Купальня. У овечих воріт є купальня. Єв. І. V. 2. Словник української мови Грінченка