1. Словник української мови в 11 томах

купальниця

КУПА́ЛЬНИЦЯ¹, і, ж. Жін. до купа́льник¹.

Ген-ген на тім боці ставу ледь майорять серед ночі купальниці, Як качки на воді (Головко, І, 1957, 450);

Оддаль, метрів за триста, була дівоча вишка. На неї якраз вилізла купальниця (Минко, Вибр., 1952, 206).

КУПА́ЛЬНИЦЯ², і, ж. Лучна рослина родини жовтцевих з яскравими великими квітами.

Купальниця європейська (Trollius europaeus L.) — багаторічна рослина, в насінні якої міститься понад 20% середньо-висихаючої олії (Ол. та ефір. культ., 1956, 340).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. купальниця — купа́льниця 1 іменник жіночого роду, істота жінка, що купається купа́льниця 2 іменник жіночого роду рослина Орфографічний словник української мови
  2. купальниця — I -і, ж. Жін. до купальник I. II -і, ж. Лучна рослина родини жовтцевих з яскравими великими квітами. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. купальниця — КУПА́ЛЬНИЦЯ¹, і, ж. Жін. до купа́льник¹. Ген-ген на тім боці ставу ледь майорять серед ночі купальниці, Як качки на воді (А. Головко); Оддаль, метрів за триста, була дівоча вишка. На неї якраз вилізла купальниця (В. Словник української мови у 20 томах
  4. купальниця — Багаторічна рослина родини жовтецевих, поширена в зонах помірного клімату; в Україні один вид — к. європ.; квітки жовті, кулясті; росте на вологих лісових луках та галявинах; деякі види декоративні. Універсальний словник-енциклопедія
  5. купальниця — Купа́льниця, -ці; -ниці, -ниць Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. купальниця — Купальниця, -ці ж. Купальщица. Полт. г. Словник української мови Грінченка