купальниця
купа́льниця 1
іменник жіночого роду, істота
жінка, що купається
купа́льниця 2
іменник жіночого роду
рослина
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- купальниця — I -і, ж. Жін. до купальник I. II -і, ж. Лучна рослина родини жовтцевих з яскравими великими квітами. Великий тлумачний словник сучасної мови
- купальниця — КУПА́ЛЬНИЦЯ¹, і, ж. Жін. до купа́льник¹. Ген-ген на тім боці ставу ледь майорять серед ночі купальниці, Як качки на воді (А. Головко); Оддаль, метрів за триста, була дівоча вишка. На неї якраз вилізла купальниця (В. Словник української мови у 20 томах
- купальниця — Багаторічна рослина родини жовтецевих, поширена в зонах помірного клімату; в Україні один вид — к. європ.; квітки жовті, кулясті; росте на вологих лісових луках та галявинах; деякі види декоративні. Універсальний словник-енциклопедія
- купальниця — Купа́льниця, -ці; -ниці, -ниць Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- купальниця — КУПА́ЛЬНИЦЯ¹, і, ж. Жін. до купа́льник¹. Ген-ген на тім боці ставу ледь майорять серед ночі купальниці, Як качки на воді (Головко, І, 1957, 450); Оддаль, метрів за триста, була дівоча вишка. На неї якраз вилізла купальниця (Минко, Вибр., 1952, 206). Словник української мови в 11 томах
- купальниця — Купальниця, -ці ж. Купальщица. Полт. г. Словник української мови Грінченка