купольний

КУ́ПОЛЬНИЙ, а, е.

Прикм. до ку́пол.

У Мікенах заховалися дев'ять королівських гробниць, що мають вигляд купольних будов (І. Крип'якевич);

Обгорiлi бервена, що, певно, служили колись за платви, на яких спирався купольний дах, лежали на камiннi, немов почорнiлi на спецi мерцi (Р. Федорів);

Храм купольними хрестами дивився в небо (із журн.);

В залі для глядачів – фантастичної краси ліпнина, аркові лоджії та пілястри. Розмальована купольна стеля (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. купольний — ку́польний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. купольний — -а, -е. Прикм. до купол. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. купольний — КУ́ПОЛЬНИЙ, а, е. Прикм. до ку́пол. Словник української мови в 11 томах