купольний
КУ́ПОЛЬНИЙ, а, е.
Прикм. до ку́пол.
У Мікенах заховалися дев'ять королівських гробниць, що мають вигляд купольних будов (І. Крип'якевич);
Обгорiлi бервена, що, певно, служили колись за платви, на яких спирався купольний дах, лежали на камiннi, немов почорнiлi на спецi мерцi (Р. Федорів);
Храм купольними хрестами дивився в небо (із журн.);
В залі для глядачів – фантастичної краси ліпнина, аркові лоджії та пілястри. Розмальована купольна стеля (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me