1. Словник української мови у 20 томах

купон

КУПО́Н, а, ч.

1. Відрізна частина цінних паперів, при поданні якої у встановлений термін мають сплачуватися проценти або дивіденди.

– Книжечки щадничі, імперіали, дукати, купони .. Усе життя моє було ними заповнене! (І. Франко);

Раптом прибіг Глянцер і зразу спитав за непродані купони (П. Козланюк);

// Паперова пропозиція на знижки, купівлю акційних товарів і т. ін.

Вимушені [люди] щодня працювати, іноді навіть на двох роботах, щоб хоч трохи підняти бюджет сім'ї, вирізати з газет купони, щоб купити щось із скидкою (П. Загребельний);

Заповніть доданий купон і надішліть не пізніше жовтня .. Щиро дякуємо за замовлення (Любко Дереш).

2. Замінник грошових знаків.

І в Америці побував, і ніби з хати не виходив, усе між своїми, – тільки замість купонів, спасибі, доляри (О. Забужко);

// Те саме, що купонокарбо́ванець.

Він таки вирушив у бік перукарні, але, згадавши, що грошей у нього ані купона, зупинився (В. Кожелянко);

Найчастіше піддослідна тварюка відвідувала: .. бляшаний фурґон, де за двісті купонів можна подивитися “Еммануель” (Любко Дереш);

// Тимчасовий платіжний засіб, що використовувався разом з грошима в 1990–1991 роках.

Купони, як би до них не ставитись, також захист реального суверенітету. Ми захистили республіку, споживача (з публіц. літ.).

3. заст. Квиток на місце в театральній ложі.

Купон на наступну прем'єру.

4. Відріз тканини на плаття, блузку і т. ін. з наміченими лініями для розкрою.

Мимоволі згадуються ті розкроєні купони на плаття, сарафани, халати, дитячі костюмчики, що були колись у продажу (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. купон — купо́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. купон — -а, ч. 1》 Відрізна частина цінних паперів, із поданням якої у встановлений строк мають сплачуватися проценти. Гарантований купон — фіксована, тверда ставка процента, що її виплачують по облігації на пред'явника. 2》 Замінник грошей. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. купон — Квит Словник чужослів Павло Штепа
  4. купон — (англ. coupon) частина цінного паперу (облігацій, акцій), яка відривається від нього і передається замість розписки при одержанні дивіденду. Економічний словник
  5. купон — купо́н (франц. coupon, від couper – різати) 1. Відрізна частина цінних паперів (облігацій, акцій), при поданні якої у встановлений строк має сплачуватись доход (проценти, дивіденд). 2. Відріз тканини в розкроєному вигляді. 3. Квиток на місце в театральній ложі. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. купон — стри́гти купо́ни. Користуватися ранніми здобутками, попередніми досягненнями. Утвердження письменника відбувається по-різному. Одні з першого виступу здобувають літературний олімп, блискавичну славу і популярність... Фразеологічний словник української мови
  7. купон — ВІДРІ́З (кілька метрів тканини), ШМАТО́К, ШМАТ, КУСО́К розм.; СУВІ́Й (який зберігають згорнутим у трубку); КУПО́Н (з наміченими лініями для розкрою). Витяг кілька пар.. Словник синонімів української мови
  8. купон — КУПО́Н, а, ч. 1. Відрізна частина цінних паперів, при поданні якої у встановлений строк мають сплачуватися проценти. — Книжечки щадничі, імперіали, дукати, купони.. Усе життя моє було ними заповнене! (Фр., VII, 1951, 65). ◊ Стри́гти купо́ни див. стри́гти. Словник української мови в 11 томах
  9. купон — рос. купон 1. Частка цінного паперу (облігації, акції), відривний талон, що відрізається від нього при одержанні процентів або дивіденду. 2. У 1990-1991 рр. Eкономічна енциклопедія