купон

купо́н

-а, ч.

1》 Відрізна частина цінних паперів, із поданням якої у встановлений строк мають сплачуватися проценти.

Гарантований купон — фіксована, тверда ставка процента, що її виплачують по облігації на пред'явника.

2》 Замінник грошей.

3》 Вільне від поліграфічного друку місце з водяним знаком на банкноті.

4》 заст. Квиток на місце в театральній ложі.

5》 Відріз тканини на плаття, блузку і т. ін. з наміченими лініями для розкрою.

6》 Відрізна частина рекламного оголошення в газеті, журналі або на упаковці товару, що дає право його власнику на знижку даного товару.

7》 Відрізний передплатний бланк для передплати на дану газету або журнал.

8》 Картка, що її заповнюють учасники поштового спортивного тоталізатора.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. купон — купо́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. купон — Квит Словник чужослів Павло Штепа
  3. купон — КУПО́Н, а, ч. 1. Відрізна частина цінних паперів, при поданні якої у встановлений термін мають сплачуватися проценти або дивіденди. – Книжечки щадничі, імперіали, дукати, купони .. Усе життя моє було ними заповнене! (І. Словник української мови у 20 томах
  4. купон — (англ. coupon) частина цінного паперу (облігацій, акцій), яка відривається від нього і передається замість розписки при одержанні дивіденду. Економічний словник
  5. купон — купо́н (франц. coupon, від couper – різати) 1. Відрізна частина цінних паперів (облігацій, акцій), при поданні якої у встановлений строк має сплачуватись доход (проценти, дивіденд). 2. Відріз тканини в розкроєному вигляді. 3. Квиток на місце в театральній ложі. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. купон — стри́гти купо́ни. Користуватися ранніми здобутками, попередніми досягненнями. Утвердження письменника відбувається по-різному. Одні з першого виступу здобувають літературний олімп, блискавичну славу і популярність... Фразеологічний словник української мови
  7. купон — ВІДРІ́З (кілька метрів тканини), ШМАТО́К, ШМАТ, КУСО́К розм.; СУВІ́Й (який зберігають згорнутим у трубку); КУПО́Н (з наміченими лініями для розкрою). Витяг кілька пар.. Словник синонімів української мови
  8. купон — КУПО́Н, а, ч. 1. Відрізна частина цінних паперів, при поданні якої у встановлений строк мають сплачуватися проценти. — Книжечки щадничі, імперіали, дукати, купони.. Усе життя моє було ними заповнене! (Фр., VII, 1951, 65). ◊ Стри́гти купо́ни див. стри́гти. Словник української мови в 11 томах
  9. купон — рос. купон 1. Частка цінного паперу (облігації, акції), відривний талон, що відрізається від нього при одержанні процентів або дивіденду. 2. У 1990-1991 рр. Eкономічна енциклопедія