купон

рос. купон

1. Частка цінного паперу (облігації, акції), відривний талон, що відрізається від нього при одержанні процентів або дивіденду. 2. У 1990-1991 рр. купони використовувалися в Україні як документ (відривний талон) на право придбання дефіцитних товарів з метою захисту внутрішнього ринку від можливого неврегульованого вивезення товарів за його межі і для задоволення потреб малозабезпечених верств населення та його захисту. 3. Тимчасова грошова одиниця в Україні та інших пострадянських державах у період підготовки до впровадження власної національної валюти.

Джерело: Eкономічна енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. купон — купо́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. купон — -а, ч. 1》 Відрізна частина цінних паперів, із поданням якої у встановлений строк мають сплачуватися проценти. Гарантований купон — фіксована, тверда ставка процента, що її виплачують по облігації на пред'явника. 2》 Замінник грошей. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. купон — Квит Словник чужослів Павло Штепа
  4. купон — КУПО́Н, а, ч. 1. Відрізна частина цінних паперів, при поданні якої у встановлений термін мають сплачуватися проценти або дивіденди. – Книжечки щадничі, імперіали, дукати, купони .. Усе життя моє було ними заповнене! (І. Словник української мови у 20 томах
  5. купон — (англ. coupon) частина цінного паперу (облігацій, акцій), яка відривається від нього і передається замість розписки при одержанні дивіденду. Економічний словник
  6. купон — купо́н (франц. coupon, від couper – різати) 1. Відрізна частина цінних паперів (облігацій, акцій), при поданні якої у встановлений строк має сплачуватись доход (проценти, дивіденд). 2. Відріз тканини в розкроєному вигляді. 3. Квиток на місце в театральній ложі. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. купон — стри́гти купо́ни. Користуватися ранніми здобутками, попередніми досягненнями. Утвердження письменника відбувається по-різному. Одні з першого виступу здобувають літературний олімп, блискавичну славу і популярність... Фразеологічний словник української мови
  8. купон — ВІДРІ́З (кілька метрів тканини), ШМАТО́К, ШМАТ, КУСО́К розм.; СУВІ́Й (який зберігають згорнутим у трубку); КУПО́Н (з наміченими лініями для розкрою). Витяг кілька пар.. Словник синонімів української мови
  9. купон — КУПО́Н, а, ч. 1. Відрізна частина цінних паперів, при поданні якої у встановлений строк мають сплачуватися проценти. — Книжечки щадничі, імперіали, дукати, купони.. Усе життя моє було ними заповнене! (Фр., VII, 1951, 65). ◊ Стри́гти купо́ни див. стри́гти. Словник української мови в 11 томах