1. Словник синонімів української мови

купон

ВІДРІ́З (кілька метрів тканини), ШМАТО́К, ШМАТ, КУСО́К розм.; СУВІ́Й (який зберігають згорнутим у трубку); КУПО́Н (з наміченими лініями для розкрою). Витяг кілька пар.. білизни, два відрізи на шинелю (Григорій Тютюнник); Кайдашиха витягла з скрині чималий шматок полотна (І. Нечуй-Левицький); Мовби взяв хтось за чотири кінці величезний шмат небіленого полотна і вкрив ним розлогу долину (П. Колесник); — Витчеш сукна, — каже, — кусків зо два (А. Тесленко); На прилавку .. лежало кілька сувоїв квітчастої шовкової матерії (С. Добровольський); Раптом прибіг Глянцер і зразу ж спитав за непродані купони (П. Козланюк). — Пор. суві́й.

КВИТО́К (паперова або картонна картка з написом, що дає право на користування чим-небудь; документ про належність до організації, товариства, установи тощо); КУПО́Н заст. (на місце в театральній ложі). До кіно баба ходила сама і ніколи нікому з онуків квитка не купувала (Ю. Смолич); Через день зранку, коли ми з приятелем вибиралися з хати на промисел, раптом прибіг Глянцер і зразу ж спитав за непродані купони (П. Козланюк).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. купон — купо́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. купон — -а, ч. 1》 Відрізна частина цінних паперів, із поданням якої у встановлений строк мають сплачуватися проценти. Гарантований купон — фіксована, тверда ставка процента, що її виплачують по облігації на пред'явника. 2》 Замінник грошей. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. купон — Квит Словник чужослів Павло Штепа
  4. купон — КУПО́Н, а, ч. 1. Відрізна частина цінних паперів, при поданні якої у встановлений термін мають сплачуватися проценти або дивіденди. – Книжечки щадничі, імперіали, дукати, купони .. Усе життя моє було ними заповнене! (І. Словник української мови у 20 томах
  5. купон — (англ. coupon) частина цінного паперу (облігацій, акцій), яка відривається від нього і передається замість розписки при одержанні дивіденду. Економічний словник
  6. купон — купо́н (франц. coupon, від couper – різати) 1. Відрізна частина цінних паперів (облігацій, акцій), при поданні якої у встановлений строк має сплачуватись доход (проценти, дивіденд). 2. Відріз тканини в розкроєному вигляді. 3. Квиток на місце в театральній ложі. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. купон — стри́гти купо́ни. Користуватися ранніми здобутками, попередніми досягненнями. Утвердження письменника відбувається по-різному. Одні з першого виступу здобувають літературний олімп, блискавичну славу і популярність... Фразеологічний словник української мови
  8. купон — КУПО́Н, а, ч. 1. Відрізна частина цінних паперів, при поданні якої у встановлений строк мають сплачуватися проценти. — Книжечки щадничі, імперіали, дукати, купони.. Усе життя моє було ними заповнене! (Фр., VII, 1951, 65). ◊ Стри́гти купо́ни див. стри́гти. Словник української мови в 11 томах
  9. купон — рос. купон 1. Частка цінного паперу (облігації, акції), відривний талон, що відрізається від нього при одержанні процентів або дивіденду. 2. У 1990-1991 рр. Eкономічна енциклопедія