1. Словник української мови у 20 томах

купчастий

КУПЧА́СТИЙ, а, е.

1. Густий, розташований купками.

Тихо шепотілося під подувом легковійного вітерця широке поле, вкрите гострим запахом крислатого, купчастого базиліку (Я. Качура);

Першим опустився на стілець огрядний брюнет з купчастими бровами (М. Ю. Тарновський);

У прозорій весняній блакиті неба спалахують купчасті білі хмаринки (Є. Доломан).

2. Те саме, що по́вний 1.

Вона витягує банку розчинної кави .. й насипає нам по купчастій ложці до горнят (Любко Дереш).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. купчастий — купча́стий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. купчастий — -а, -е. Густий, щільно розташований. Купчасті хмари. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. купчастий — ГУСТИ́Й (про гілки, рослини і т. ін., розташовані близько один від одного), РЯСНИ́Й, РЯСНИ́СТИЙ рідше; ДРІМУ́ЧИЙ (про ліс); КУПЧА́СТИЙ, ВРУ́НИ́СТИЙ, РУНИ́СТИЙ (про злаки, трави тощо); КОРЧА́СТИЙ (про кущі). Словник синонімів української мови
  4. купчастий — КУПЧА́СТИЙ, а, е. Густий, щільно розташований. Тихо шепотілося під подувом легковійного вітерця широке поле, вкрите гострим запахом крислатого, купчастого базиліка (Кач., Вибр., 1953, 262). Купча́сті хма́ри — хмари у вигляді густих скупчень. Словник української мови в 11 томах
  5. купчастий — Купчастий, -а, -е Кучкой собранный; густой; кустистый. Вх. Зн. 30. купчаста (лиштва). Родъ вышивки. Kolb. І. 48. Словник української мови Грінченка